НОВИНИ та ПОДІЇ БІЛОКУРАКИНЩИНИ, 2018 рік


На даній сторінці викладено матеріали за останній місяць. Щоб переглянути всі матеріали сайту, скористайтесь навігацією по місяцям і рокам


серпень, 2018


Публікації

ПРО «ТІНЬ СОНЦЯ», ЛАБУХІВ ТА ПУСТІ ОБІЦЯНКИ

Сергій Василюк та Тінь Сонця

Мало хто знає, що на День селища Білокуракине відділ Культури Білокуракинської РДА збирався запросити з концертом відомий український рок-гурт «Тінь сонця» (соліст Сергій Василюк). Принаймні, про це йшла мова. І за сприяння голови Білокуракинської районної організації ВО «Свобода» Руслана Супруна сам Сергій Василюк вже навіть погодився приїхати зі своїм гуртом в Білокуракине на День селища. Але раптом керівництво району чи то передумало, чи то, можливо, лише зробило вигляд, що хотіли запросити відомих українських музикантів, але в решті решт остаточного рішення про запрошення гурту «Тінь Сонця» так і не було прийнято.

Музиканти весь час знаходяться на гастролях і досить часто відвідують Луганську область. Вони вже були раніше з концертами в Сєверодонецьку, Сватовому, Старобільську, Новопскові, Щасті та інших містах і селищах Луганщини. Але в Білокуракине так жодного разу і не приїздили. Коли білокуракинські свободівці запитали у Сергія Василюка, чому він з гуртом «Тінь Сонця» досі ще не приїздив в Білокуракине, той відповів: «Так не запрошують! А якби запросили, то звичайно б приїхали!»

Ось і найближчим часом гурт «Тінь Сонця» знову буде давати концерти в деяких містах Луганської області, зокрема, в Сватовому (21 вересня), Рубіжному (22 вересня), Щастя (23 вересня). А потім у них розпочинається всеукраїнський тур на підтримку нового альбому «Зачарований світ», який розпочнеться 2 листопада концертом в м. Кривий Ріг.

До речі, деякі білокуракинці вже бували на концертах гурту «Тінь Сонця», які їм дуже сподобались та справили на них яскраве враження. Але все ніяк не діждуться концерту музикантів в своєму рідному Білокуракиному.

В Білокуракине перенесли (вже вкотре) святкування Дня селища з 15 на 22 вересня. Скоріше за все, вся святкова програма буде складатися (як завжди) із виступів місцевих аматорів сцени. А це, якщо чесно, вже мало кому цікаво в Білокуракине. Білокуракинці хотіли б бачити на святковій сцені хоч якихось відомих артистів, тим більше, що зараз в епоху Інтернету та великих можливостей вже багато хто міг побувати на різних святкових заходах, в т.ч. і на концертах відомих зірок української сцени в різних містах України. Публіка стала більш вибагливою і вибірковою щодо музичних уподобань. Вже важко здивувати когось звичайним, навіть дуже талановитим виступом зі сцени. Потрібно яскраве шоу, видовище, якісь нові сучасні розваги і т.п. Тим більше, що такі святкові заходи в основному полюбляє відвідувати більш молоде покоління – діти, підлітки, молодь.

А коли на білокуракинську сцену запрошують виступати якогось супер-тенора чи оперного співака в строгому костюмі з метеликом на шиї, та ще й з виконанням популярних «совєтських» пісень – то це вже схоже на остогидлу нафталінову затичку із радянського минулого. Це називається – «Аби що-небудь, лише б не гавкали!» Ось так місцева білокуракинська влада, яка в своїй переважній більшості вийшла ще з минулих радянських часів, з комсомолу та досі ностальгує за тими часами, організовує святкові заходи в усьому Білокуракинському районі. Як наче все у нас завмерло ще з тих – радянських часів – нічого не змінюється, нічого нового і сучасного.

Іноді, правда, бувають у нас наїздами якісь діджеї, циркачі-клоуни-брязкальники та різні дяді Вані, які більше схожі на звичайних весільних лабухів, аніж на професійних музикантів. І вони просто заробітчани, які заробляють собі на життя дешевими розвагами та музичними фонограмами.

А професійні музиканти зі справжніми інструментами та живим виконанням пісень – дуже велика рідкість для білокуракинської сцени. Тому і запрошують в Білокуракине то Олега Ляшка, який задля піару ладен по всій країні їздити, як навіжений; то нікому не відомих музикантів та набридлих діджеїв-заробітчан.

А обіцянки місцевої влади запросити і привезти в Білокуракине справжніх професійних музикантів так і залишаються обіцянками – пустими та брехливими… Ось так і живемо…

Глас Народу

новини, Сергій Василюк, Тінь Сонця, гурт, запрошують, свято, День селища білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 15 вересня 2018 року


Публікації

ПРО ПОЖЕЖУ В СТЕПУ, НЕПРОФЕСІЙНІСТЬ ТА БЕЗКАРНІСТЬ АБО КОМУ МІСЦЕ НА СМІТТЄЗВАЛИЩІ. ШОКУЮЧА ПРАВДА!!!

Виявляться, що наслідки пожежі, яка сталась неподалік Білокуракине 11-12 вересня, набагато жахливіші, ніж це здавалось спочатку. Територія степу, яка вигоріла, складає за дуже приблизними підрахунками близько 130-140 га. Також частково або повністю вигоріли дерева в різних лісосмугах навкруги цієї вигорілої території. Джерело вогню - центральне сміттєзвалище селища Білокуракине, де постійно горить сміття. Почалось горіння степу (за свідченнями людей, які це бачили) після того, як техніка "Комунсервісу" (або селищної ради) почала відгортати сміття далі в ярки. В результаті вогонь з палаючого сміття перекинувся на суху траву поблизу лісосмуги. І далі вогонь пішов вздовж лісосмуги по степу в різні боки, випалюючи суху траву. Все це відбувалось ще 11 вересня, але ні пожежники, ні працівники "Комунсервісу" нічого не робили, щоб загасити вогонь, який поступово розповсюджувався і охопив велику територію. Вже наступного дня - 12 вересня - приїхали пожежники, працівники лісництва та ті ж самі «комунальщики» і почали гасити палаючий вогонь, який рухався в бік селища Білокуракине (до соснового лісу). Близько 16.00 години вогонь зупинився. Але в основному завдяки лісосмугам, які виявились природною огорожею для вогню. Хоча при цьому частина дерев вигоріла. Також вогонь зупинився біля поля із соняшником, яке було оборане і це не дало змоги вогню рухатись далі.

В одному з ярів на цій ділянці степу постійно гніздяться сови та степові хижі птиці (сокіл, яструб). Але тепер їх там, скоріше за все, більше не буде...

Також перед цією пожежею, за кілька днів раніше, по інший бік дороги на Бунчуківку, де було поле пшениці, випалювали стерню (залишки скошеної пшениці). При цьому вигоріла вся трава в лісосмузі біля самої дороги, а дерева – тополі – також сильно обгоріли, хоча і не вигоріли повністю, бо ще стоять зеленими. Поле з випаленою стернею швидко переорали, і зараз воно виглядає досить чисто. Кажуть, що все це робилось спеціально. Поле випалювали, щоб здобрити ґрунт попелом, а дерева – щоб вони від вогню загинули, і був привід вже наступного року їх вирубувати. Бо недарма ж зараз йде повальна агітація за використання альтернативних джерел для опалення будівель, встановлення твердопаливних котлів для використання дров. От і докладають зусиль, щоб перетворити захисні лісосмуги на майбутні дрова. Тим більше, якщо це тополі, які, на думку місцевої влади, є шкідливими для навколишнього середовища та людей, бо тополиний пух у багатьох викликає алергію. Бо по самому селищу Білокуракине майже не залишилось, якщо не рахувати парку Т. Шевченка та деяких ділянок вулиці Центральної в Білокуракине. До речі, не так давно вирубали величезні (люди кажуть – вікові) тополі по вулиці Підгірній під приводом будівництва там дитячого майданчику.

Якщо згадати, хто у нас в районі із представників влади найбільше ратує та агітує за встановлення твердопаливних котлів та використання дров в якості основного палива, то стає зрозумілим, кому це вигідно.

Також зрозуміло, як безвідповідально ставляться до своєї роботи працівники «Комунсервісу», начальником якого є Дзюба О.М., хоча всім відомо, що фактично керує цим комунальним підприємством пан мер Сірик С.І. Бо саме за вказівками Сірика і здійснюються всі роботи цього підприємства.

Якщо ж пожежа такого масштабу (а це все ж таки більше 100 га дикого степу) сталась за вини робітників, якими керує сам мер Сірик, то хто має відповідати за «такі результати» їхньої роботи? Чому своєчасно не були вжиті заходи по гасінню даної пожежі? Чи, може, керівництво Білокуракинської громади вважає, що нічого страшного не сталось і вщент вигорілий степ разом з птахами, тваринами та всією живністю – це якась дрібниця, на яку не варто звертати уваги? Бо зрозуміло, що трава знову відросте, дерева теж, можливо, відійдуть від вогню і будуть рости далі (хоча не факт), тварини та птахи знову розплодяться і все буде, як і раніше.

Звичайно, природа з часом відновиться. Але ж є і, ймовірно, ще будуть безповоротні втрати для природи цієї території. Знадобиться не один рік, щоб відновився природний баланс. Бо фактично це – екологічна катастрофа, нехай навіть і місцевого масштабу. Зараз над цим згарищем можна чути і бачити хіба що стайки мух та комарів. Все! Тепер там навкруги на кількасот метрів – на кількох десятках гектарів - стоїть цілковита тиша і жахливий сморід випаленої землі. Лише час від часу, від найменшого подиху вітру, високо вгору підіймається вихор, який кружляє і розкидає попіл в різні боки, утворюючи такі собі невеличкі міні-смерчі. До речі, неймовірне і досить незвичне видовище для нашої території. Таке буває найчастіше на рівнинах США, де є для цього всі умови. Але тепер таке «щастя» можна спостерігати і у нас в степу, який перетворився на цілковите згарище з пейзажами, схожими на апокаліпсис, штучно створений недолугими людьми.

Якщо подивитись на карті, то відстань випаленої території степу сягає майже півтора кілометра вздовж і близько 600-800 метрів завширшки.

Багато хто із білокуракинців навесні та влітку полюбляють саме сюди ходити збирати різні лікарські трави, наприклад, звіробій, чебрець, безсмертник, материнку, ромашку та багато-багато інших. Також це унікальне середовище з багатим різнотрав’ям, де збирають нектар бджоли. Місцеві жителі (в основному з вулиці Підгірної) влітку випасають тут свій скот – корів. А тепер невідомо, що буде рости замість цих лікарських трав та різнотрав’я, що давали прихисток і корм і для диких, і для свійських тварин. Хоча чому невідомо? – Відомо! Дуже велика вірогідність, що тут буде рости улюблена трава нашої місцевої білокуракинської влади – амброзія. Бо саме вона найкраще пристосовується і виживає після таких пожеж і випалювання степової трави. От і буде тепер ще один привід оголошувати боротьбу з цим небезпечним бур’яном! Одні дурні все роблять для того, щоб амброзія розповсюджувалась, а інші дурні оголошують з нею боротьбу.

Нажаль, я не можу коментувати, які юридичні наслідки мають бути за випалення стерні на полях, або за штучно створені пожежі посеред дикого степу, - незалежно від того, чи було це зроблено спеціально, чи ненавмисно, із-за халатного непрофесійного ставлення до своєї роботи, - але винуватців все ж таки необхідно притягувати до відповідальності. Хоч якоїсь – знімати і забороняти займати керівні посади, накладати штрафи, забирати якісь ліцензії, дозволи і т.д. і т.п. Або, врешті решт, саджати за грати – згідно Закону. Думаю, правоохоронні органи чи прокуратура, якщо захочуть і не будуть куплені, зможуть запросто довести вину тих, хто скоїв такий злочин, завдав шкоди навколишньому середовищу (ще й невідомо, які збитки від такої пожежі!). Але, знаючи, як працює правоохоронна система в нашій державі, а особливо в нашому районі, то, скоріше за все, винуватих так і не знайдуть. Хоча в цій ситуації і так все ясно і зрозуміло, хто винен…

А ви, шановні білокуракинці, продовжуйте і далі «виціловувати» в дупу свою місцеву владу (образно висловлюючись), голосуйте за довічного мера, підтримуйте всі безглузді, а іноді просто ідіотські ініціативи місцевої влади, виконуйте їхні вказівки та розпорядження «згідно чинного законодавства»… А якщо відбуваються якісь неподобства чи порушення – то не звертайте уваги, проходьте мимо, тримайтесь позиції «Я нічого не знаю – моя хата з краю»… От тоді і буде вам щастя…

Думаю, ще пройдуть роки, і якщо не нинішні, то наступні покоління дітей, можливо, онуків сьогоднішніх жителів Білокуракинщини будуть з жахом згадувати і проклинати ті часи, коли при владі були безграмотні, непрофесійні напівдурки, які не тільки не вміють керувати районом, господарством, економікою, але і все роблять для того, щоб за це не відповідати ні перед Законом, ні перед людьми.

Коли ж люди нарешті зрозуміють, що за красивою картинкою, яку постійно демонструють перед ними, коли розповідають про здобутки місцевої влади, пишуть про це в місцевій газеті, про якісь позитивні перетворення в селищі та районі (наприклад, встановлення тих же дитячих чи спортивних майданчиків), а насправді приховується зовсім інша суть – непрофесійність, невігластво, жадібність, лицемірство, підлабузництво, хабарництво, самоствердження за рахунок інших та багато-багато інших ганебних якостей? Звичайно, ідеальних людей, і тим більше – керівників – не існує. Але ж треба ж мати мужність і розумову здібність визнати, що вже досить – накерувались, накрались, набрехались, насамостверджувались – треба ж і совість мати! Бо справжнє місце «таких» керівників – на сміттєзвалищі – поруч із згарищем, до якого і призвело таке їхнє керування.

Пожежа в степу, де, скоріше за все, так і не знайдуть винних – це лише один приклад такого безладного керування, непрофесійності, безвідповідальності, безкарності. Але насправді таких прикладів можна привести дуже багато… Нажаль, люди все швидко забувають… А шкода… Треба знати і пам’ятати… Бо інакше до кращого життя нам всім просто не дожити…

Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Пожежа в степу біля Білокуракине Ноги після ходіння по згарищу, пожежа в степу біля Білокуракине
Глас Народу

пожежа в степу білокуракине, згорів степ, білокуракинська влада нищить природу, новости сайт Белокуракино, Сірик, Комунсервіс Белокуракинский портал, архів, 14 вересня 2018 року


Публікації

КОМУ ЗНОВУ ПОРОБЛЕНО АБО Х#Й БУДЕ СВЯТО ДЛЯ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ!

Оголошення на сайті Білокуракинської громади

У зв'язку з погодними умовами святкування Дня селища перенесли з 15 вересня на 22 вересня. РЖУНІМАГУ!!! Оце чудять - так чудять наші місцеві керівники! Мабуть, їм дійсно пороблено, якщо навіть погода знову упирається і робить все для того, щоб ніякого святкування в селищі Білокуракине не було. А дійсно, що святкувати? Люди в селищі мруть, як мухи. Природу у нас знищують, випалюють то степ, то поля, то ліси - щодня, як наче так і треба. Труять бджіл, забруднюють землю та воду, засмічують найгарніші куточки Білокуракинщини. Хтось вішається, хтось кидається під потяг, хтось просто сходить з розуму... Зовсім поруч з нами йде війна, де майже щодня гинуть українські громадяни...

А ми - святкуємо!!! А нам - щотижня свято! А зверху - все видно, хто що робить і на що заслуговує. От і природа чинить опір, як може.

Хоча, як кажуть люди, все набагато прозаїчніше. Бо проблема не в природі, а в тих ідіотах, які приймають рішення в нашому районі та селищі. Та ще в тому, що за ці ідіотські рішення ніхто не несе жодної відповідальності, наче так і треба. Чому, якщо зроблено щось не так, не правильно, не по закону, не по совісті, а іноді навіть не по-людські - винних майже ніколи немає. І сидить якийсь чиновник, керує, командує, розпоряджається, приймає рішення. А наслідки цих рішень бувають дуже плачевними і неприйнятними для людей. От чому, якщо якийсь чиновник бреше, щось обіцяє зробити, а не робить - йому за це нічого - ніяких наслідків. Якщо чиновник вкрав чи взяв хабар - те ж нічого, ніякої відповідальності. Якщо із-за рішення чи бездіяльності чиновника гинуть чи страждають люди - теж нічого!

Дійсно, святкувати начебто і нічого. Бо немає причини для свята. Природа впирається - то дощ, то сніг, то холодно, то жарко... Звісно, на кого ж ще валити і чию шукати провину, як не в погоді. Звісно, погода винна, бо вона все псує і всім заважає!

Хоча в Білокуракине ходять чутки, що насправді проблема в іншому. На день селища планували знову запросити Олега Ляшка, але щось пішло не по плану, не так, як хотіли. Чи то Ляшко занадто зайнятий і не встигає кругом їздити піаритись, світити свою пику, чи то ще якісь негаразди, але святкування, кажуть, перенесли саме із-за Ляшка, а не із-за погоди.

Після того, як минулого святкування Дня селища голова Білокуракинської райради Бондаренко назвав Ляшка своїм майбутнім президентом, і майже все районне керівництво, образно кажучи, готове було стояти перед ним навколішки і вилизувати йому дупу заради різних обіцянок, Олег Валерійович мав би все-таки приїхати в Білокуракине, щоб задовольнити чийсь нездоровий інтерес до своєї всюдисущої персони.

Якщо вірити прогнозу погоди, то дійсно 15 вересня, коли мало б відбуватись святкування дня селища, стоїть невеличкий дощ (0,4 мм), ввечері - дощ трішки більший, можливо, злива. Хоча на різних сайтах прогноз різний. Але ж ніхто точно не знає, якою буде погода через тиждень - 22 вересня, на яке і перенесли святкування дня селища. Можливо, сонячно і тепло, а можливо, так само дощ. Тим більше, всі знають, які зараз дають прогнози синоптики, коли сам прогноз може змінюватись протягом доби кілька разів. Нікому не можна вірити і, тим більше, синоптикам!

Та якщо навіть День селища і відбудеться, як і обіцяно, то хотілось би, щоб це свято було не для піарастів Олега Ляшка, його сраколизів та підлабузників, чи ще якихось аморальних пустомель та брехунів; не для місцевих чиновників та різних начальничків, які один одного вихваляють та нагороджують різними "почесними" грамотами, позуючи перед фото- і відеокамерами, займаючись самолюбуванням та позерством, а для простих людей, яким хочеться відпочити від сірих буднів, від тих самих начальників та чинуш, які своїми остогидлими пиками всім вже так набридли, що гидко їх і бачити, і чути, а іноді хочеться просто плюнути в їхні нахабні і лощені пики.

Хай буде свято, хай буде святковий настрій! Для простих людей, для тих, хто на це заслуговує!..

Глас Народу

відмінили, день, селища білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, влада, місціва, ідіоти, архів, 14 вересня 2018 року


Публікації

ЦЕ ВЗАГАЛІ НОРМАЛЬНО?

Це нормально, коли в нашій Білокуракинській лікарні хворому, який вже в такому стані, що ледь-ледь дихає, колють лише глюкозу та вітаміни? Ну іноді ще можуть колоти якісь обезболюючи препарати, щоб, начебто, полегшити муки хворого... Так, спочатку лікують, поки рідні хворого ще здатні платити гроші за лікування та купувати дорогі ліки. А потім, коли гроші закінчуються... Просто спостерігають, як хворий повільно помирає... Це взагалі нормально і так має бути? Чи я щось не розумію в нашій медицині??!

Глас Народу

нормально, яка в нас медицина білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 13 вересня 2018 року


Публікації

ПРОЗА ЖИТТЯ

Сьогодні спостерігав таку картину. По вулиці Історичній в Білокуракине йде молода дівчина (років 18) разом з матір'ю, закурює сигарету, а пачку викидає на траву. Дочка смачно затягується димом, мама - нуль емоцій. І пішли собі далі... Не знаю, може це так у нас в Білокуракине вже стало нормою?.. До речі, старший брат цієї дівчини працює в "Комунсервісі", працівники якого майже щодня ходять і руками збирають сміття по вулицях рідного селища... Ось така, бл@дь, проза нашого кураківського життя!.. Одні смітять, інші за ними прибирають...

Глас Народу

проза життя, кураківського білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, одні смітять, інші прибирають, 13 вересня 2018 року


Публікації

13 вересня - День комп'ютерника і програміста

День комп’ютерника і програміста - неофіційне свято айтішників, яке святкують в 256-му дні року. Ця цифра 256 (у 8-му ступені) була взята з тієї причини, що це сума чисел, які можна представити при допомозі одного байту. Коли за календарем високосний рік, то цей день святкується 12 вересня, невисокосний - 13 вересня. Зі святом, колеги!!! Будьмо!

Для пересічного обивателя, коли зачіпається тема роду занять його колег або знайомих, в поняття «комп’ютерник» може вкладатися все, що завгодно, лише б це хоч якось асоціювалося з комп’ютерною технікою. І в цьому є певний сенс...

Обчислювальна техніка, вельми корисні пристрої, перші прототипи яких відомі людству ще з незапам’ятних часів. Наприклад, у Давньому Вавилоні, ще 3 тис. років до нашої ери, були винайдені пристрої для полегшення підрахунків. Це була своєрідна лічильна дошка, яка застосовувалася для полегшення численних арифметичних обчислень.

Сучасний світ ступив куди далі, ніж наші давні родичі, розвиваючи механічні програмовані пристрої та обчислювальні машини, а з розвитком електричних технологій і зовсім став придумувати щось універсальне, більш швидке і досить надійне. Так, 15-го лютого 1946-го року американськими військовими інженерами була представлена перша універсальна електронна обчислювальна машина ЕНІАК, по суті вона відчинила двері в нові цифрові технології. Перша радянська цифрова ЕОМ розпочала свою дослідну експлуатацію тільки в січні 1952-го року.

Дата 15-го лютого, в просунутих інженерних колах неофіційно закріпилася, як професійне свято комп’ютерників. Зі словом «компьютерщик» зв’язуються досить широкі уявлення. Зараз це не тільки розробники і аналітики комп’ютерних систем, програмісти і оператори різних комп’ютерних пристроїв. Це й інженери з автоматизованих систем керування, інженери з супроводу баз даних, адміністратори серверів і багато інших, чиї професійні обов’язки пов’язані з досконалим знанням комп’ютерної техніки і умінням вирішувати різноманітні завдання, де без її застосування просто не обійтися.

У чинному календарі є вже три дати, які поважаються фахівцями даного напрямку і деякі з них ще не цілком закріплені на офіційному або законодавчому рівні. День комп’ютерника і програміста, що відзначається на 256-й день року, який зазвичай випадає на першу половину вересня, швидше більш ідейне свято не байдужих до комп’ютерів і цифрових технологій людей, програмістів. День системного адміністратора впевнено закріпився на міжнародній арені з 1999-го року, а це свято, що відзначається 15-го лютого, скоріше більш історичний день, коли людство впевнено доторкнулося до витоків самого початку становлення і розвитку ери цифрових технологій. Невідомо як буде в майбутньому. Можливо програмісти залишать за собою вересневе свято, а фахівці з «заліза» відзначатимуть своє професійне свято в лютому, як колись вирішили системні адміністратори, виділивши собі в календарі свою власну дату - 26-е липня. Однозначно можна констатувати одне - цифрові технології міцно увійшли в нашу сучасну дійсність і навряд чи покинуть нас у найближчій перспективі.

У День комп’ютерника ми приєднуємося до привітань на адресу всіх професіоналів комп’ютерної справи! Бажаємо Вам життя без особливих збоїв, надійної роботи всіх, ввірених Вашому відомству електронно-обчислювальних пристроїв! Бадьорого здоров’я і відмінного настрою! Зі святом Вас, Ваших рідних та близьких!

Використано матеріали з Інтернет

Internet

новини, День комп'ютерника і програміста, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 13 вересня 2018 року


Публікації

ПРО СТЕПОВУ ПОЖЕЖУ НЕПОДАЛІК БІЛОКУРАКИНЕ, ШКОДУ ПРИРОДІ ТА МІСЦЕВИХ ІДІОТІВ

12 вересня горів степ неподалік центрального сміттєзвалища, що знаходиться в 1,5 км від селища Білокуракине (ліворуч дороги на Бунчуківку). Вогнем було знищено кілька гектарів степу. За свідченнями людей пожежа розпочалась ще вдень у вівторок 11 вересня, і тільки наступного дня - в середу близько 12.00 години гасити її виїхали пожежники. Пожежа тривала ще майже 4 години, і близько 16.00 вогонь вдалось локалізувати.

Хто саме зробив підпал - невідомо. За різними (поки що не підтвердженими) даними, спалювалось сміття на самому сміттєзвалищі, а вже звідти перекинулось на суху траву і пішло по всьому степу. Також говорять, що місцевий сільгоспвиробник, який обробляє цю землю, спеціально здійснив підпал стерні (залишки від скошеної пшениці), але вогонь знову ж таки перекинувся на степ та прилеглі лісосмуги.

Дійсно, якби не дії пожежників, то крім випаленої трави, згоріла б також і лісосмуга, яка тягнеться від сміттєзвалища і знаходиться неподалік дороги на Бунчуківку.

Нажаль, спалення стерні є звичним явищем на багатьох полях Білокуракинських селянських і фермерських господарств, що часто стає неконтрольованим і завдає значної шкоди природі. Також основним методом утилізації сміття жителів селища Білокуракине є його вивіз на сміттєзвалище, а там все, що горить, просто спалюють.

Вогонь загасили, але дуже велику частину дикого степу повністю знищено. Добре, що погода цього дня була досить тихої і майже не було вітру. Якби в цей час в бік селища Білокуракине подув більш потужніший вітерець, то, скоріше за все, вогонь би дістався великого соснового лісу, що росте на одному із Підгорянських пагорбів. Вогонь зупинився на відстані всього близько 500 метрів від цього лісу.

Тепер ця місцевість, де, до речі, живе дуже багато різних диких тварин та птахів, вкрита суцільною ковдрою чорного попелу, а навкруги стоїть мертва тиша, нагадуючи про місцевих білокуракинських ідіотів, які своїми діями продовжують знищувати природу та завдавати непоправної шкоди всьому живому... Нажаль...

Глас Народу

новини, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, вересня 2018 року


Публікації

ПРО БОМЖІВ, АЛКАШІВ ТА СКАЗАНУ ПРАВДУ В ОЧІ МЕРУ СІРИКУ

Виступ мера Білокуракине Сірика С.І на відкритті торгового комплексу Оазис, 31 серпня 2018 року

От чому, коли мене на вулиці бачать якісь місцеві бомжі, алкаші, наркомани ти інші морально деградовані істоти, то вони чомусь обов'язково хочуть підійти і зі мною привітатись?!! Мабуть, бачать щось своє - близьке, знайоме і тому з такою охотою підходять саме до мене? Хтось просить закурити, хтось просить гроші, а хтось просто намагається поговорити і вилити мені всю свою душу та поплакатись, пожалітись на якісь свої проблеми і, взагалі, на своє препаскудне життя... На мені що, - написано, - що мені можна і необхідно все розповідати?

Іноді, звичайно, мені хочуть набити пику, поламати ребра, застрелити, повісити, роздерти на шматки, спалити живцем (отака буйна фантазія буває в декого!). Але все це буває частіше в Інтернеті чи в якихось п'яних розмовах між собою таких деградованих істот. А в реалі всі чомусь ховаються або обходять мене десятою стороною, щоб не дай боже, не потрапити в моє поле зору. І, мабуть, правильно роблять, бо підсвідомо розуміють, відчувають, що варто боятись!

Але ж різні бомжі та алкаші, які і так мозолять очі ледь не щодня на вулицях рідного селища, - це далеко не той контингент, з яким можна і хотілось би спілкуватись. Ну що зробити, щоб вони на мене не звертали уваги? Та, мабуть, саме в такому стані вони відчувають себе сміливішими та розкутими і здатними сказати все, що думають.

До речі, іноді зустрічаються не завжди кінчені алкаші. Ось нещодавно зустрів одну жіночку в стані, явно далекому від адекватного, яка працює в одній поважній державній установі і займає там не останню посаду. Вона чіплялась на шию різним знайомим і була дуже веселою, хоча ледь-ледь трималась на ногах. Цікаво, коли вона протверезіє і прийде на свою поважну роботу, то як буде приймати відвідувачів, які могли на днях бачити її в такому неприглядному вигляді?

Я розумію, коли бухають якісь бомжі, безробітні або ті, в кого якісь проблеми в особистому житті. Але коли нажирається до скотинячого стану жінка, в якої є, здавалось би, все для нормального життя – сім’я, дитина, престижна робота державного службовця, досить забезпечена матеріально – і тут бац! – п’яна вщент! Та ще й виходить на люди, як наче спеціально, щоб її побачило якомога більше людей. Більш того, вона розповідає про такі речі, про які в іншій – більш тверезій ситуації - взагалі не можна було б говорити.

Не всі, мабуть, знають, що під час відкриття торгівельного комплексу «Оазис» в Білокуракине на сцену рвалась одна жінка. Ну дуже їй хотілось висловитись і щось таке важливе розповісти людям. Що саме – я з її слів так до пуття і не зрозумів. Але всі її намагання були марними, бо на сцену видертись їй не давали самі приїжджі артисти, хоча вона дуже сильно їх просила. І тоді вона, з образою на них, вирішила все розповісти мені. Та занадто голосна музика на святі не дозволила мені її вислухати та до кінця зрозуміти. Але з її нескладних слів я зрозумів, що вона чомусь ображена на дії (чи бездіяльність) місцевої влади. Вона так натхненно «всіх тих підарасів», що «там» сидять в кабінетах, завзято проклинала і матюхала, що, здавалось, готова була задушити своїми власними голими руками. Мабуть, якби в неї була така можливість, то вона б це дійсно зробила – такою сильною в неї була ненависть і образа.

І, якщо чесно, я їй вірю більше, аніж тій самій нашій місцевій владі. Бо в людей вже накопилось стільки ненависті до представників влади (неважливо до кого саме), бо ті, хто сидять в державних кабінетах, отримує чималу зарплату з бюджету, і хто мав би вирішувати проблеми простих людей, навпаки, здається, роблять все для того, щоб ці проблеми створювати, а ніяк не вирішувати, і тим самим доводячи людей до такого стану озлобленості та ненависті до всіх. І таких озлоблених людей, здається, з кожним днем стає в нашому селищі все більше і більше.

А зло, як відомо, теж має властивість накопичуватись. І рано чи пізно утвориться грізна критична маса таких озлоблених, озвірілих, доведених до відчаю людей, яким вже буде нічого втрачати, їм буде все одно, і тоді вони можуть почати діяти – не обов’язково організовано і великими масами, як це іноді робиться в великих містах. У нас в селищі це малореально, нажаль. Але окремі випадки проявів неадекватної реакції і виплеску негативу можливі в будь-який момент. Причому цей виплеск може бути навіть не цілеспрямованим, без конкретного адресату, іноді в бік ні в чому не винних і не причетних людей і, відповідно, може мати дуже сумні і плачевні наслідки…

Під час виступу мера селища Сірика С.І. на відкритті торгівельного комплексу «Оазис» на сцену вискочив один чоловік, який не витримав того, що наш «довічний мер» (22 роки на цій посаді) говорить завжди російської мовою. Іноді ламаною, зі вставками українських слів, з домішками кураківського суржика. Це дійсно виглядає досить недоречно, безкультурно і показує словесну бідність і мовну безграмотність державного чиновника. Як тільки Сірик намагається перейти на українську мову, то він починає заїкатися і з трудом взагалі підбирає слова, іноді перекручуючи їх в якісь незрозумілі нормальним людям мовні конструкції з селянським акцентом.

Як зауважив чоловік, що вибіг на сцену і емоційно звернувся до мера - за українську мову гинуть українські солдати, проливають кров на війні. Бо це територія – Білокуракинська! А Білокуракинщини – це Україна!

В натовпі відразу почали лунати вигуки: «Правильно! Правильно! Ми – українці!»

До речі, пан заступник голови РДА Щебетенко С.В. після цих слів чоловіка почав схвально кивати головою. Бо сам він, хоч і з певними зусиллями, але все ж таки на публічних виступах говорить українською мовою.

А пан мер спробував виправитись і почав навіть трішки говорити українською мовою. Але це в нього не дуже добре вийшло. Було видно, що слова односельчанина його зачепили і пан Сірик навіть трішки нахнюпився. Його святковий настрій було зіпсовано. Але ж по суті чоловік той абсолютно має рацію. Білокуракинщина – це була і є українська земля, більшість людей якої своєю рідною мовою вважають українську. Так, можливо, не всі говорять чистою українською мовою, і це зрозуміло. Бо за 70 років тотальної русифікації нашої території і знищення українців усіма можливими способами інакше і бути не могло. Але ж якщо чиновник такого високого рангу не володіє державною мовою, то чого він вартує, навіть якщо зважити на всі його інші регалії та заслуги? І це при тому, що дружина Сергія Івановича Сірика – вчитель-філолог української мови та літератури. Невже йому так важко вивчити українську мову? Тим більше за 22 роки перебування на посаді!..

А чоловіку на ім’я Віктор, який не побоявся і в очі меру сказав те, що він думає, варто було б подякувати за правду і за сміливість!

Якщо ти державний чиновник – то маєш знати, вільно володіти і використовувати на будь-яких офіційних заходах державну мову! В повсякденному житті, при спілкуванні вдома чи в колі близьких людей можеш говорити як завгодно – є в кожного таке право, закріплене в Конституції, але не на публічних виступах. Тим більше, коли нині йде війна з одвічним ворогом України – Московією.

Ось навіть з таких, здавалось би, незначних невдоволень людей діями і словами місцевої влади і складається критична маса негативу, яка поступово накопичується і накопичується, і в решті решт рано чи пізно обов’язково вибухне…

Глас Народу

новини, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, серпня 2018 року


Публікації

ПРО БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ, БАЙДУЖІСТЬ ДОРОСЛИХ АБО КОЛИ МОЖЕ БУТИ ПІЗНО...

Відкритий каналізаційний люк на вулиці Базарній в Білокуракине

Ось такий чудовий напіввідкритий люк знаходиться навпроти кафе-бару "Фуршет" в Білокуракине і неподалік райвійськкомату. Сама кришка люку ледь тримається і якщо на неї стати ногою, то запросто можна загуркотіти в яму.

31 серпня під час урочистого відкриття нового торгівельного комплексу "Оазис" і святкування цього заходу цей люк мав саме такий хиткий вигляд. Якраз неподалік нього і встановили сцену для свята. Діти бігали, плигали, танцювали, розважались... Потім була молодіжна дискотека... І лише дивом в цей люк ніхто не провалився...

Невже нашій місцевій владі обов'язково потрібно, щоб стався якийсь нещасний випадок, щоб почати щось робити?! Кришку люка, як видно, поки що ніхто не поцупив і не здав на металобрухт. Хоча це зробити дуже легко, бо вона абсолютно нічим не тримається і просто висить над ямою на власній вазі. Але ж невже так важко комунальним службам (чи хто там відповідальний?) зробити все так, щоб люк був щільно закритим і не становив загрозу життю як пішоходам, так і автомобілістам, бо фактично створює аварійну ситуацію для транспорту, що також сюди іноді заїжджає? Невже мер нашого селища Сірик С.І. не бачить цього і не розуміє, що такий аварійний люк - це дуже велика небезпека для людей? Як можна проводити масові заходи, де присутні дуже багато людей і абсолютно не потурбуватись про їх безпеку? Особливо, коли на святкуванні знаходиться велика кількість дітей, які бігають, плигають, веселяться і зовсім не звертають увагу на те, що у них під ногами.

Чому ніхто із присутніх на відкритті торгівельного комплексу дорослих теж не звернув на цей люк уваги? Просто проходили мимо, бачили, дивились на нього, але абсолютно байдуже на це реагували.

Дійсно, добре, що ніхто під час свята туди не звалився... Але ж це лише питання часу... Бо якщо нічого не зробити і не зробити цей люк безпечним, то, як показує життя, лихо не забариться. Нажаль. Але тоді вже може бути пізно... І винних знайти теж буде непросто…

Глас Народу

безпека дітей, відкритий люк, каналізація, водопровід, яма, аварійна, ситуація, діти, потрапляють, наслідки, влада, Сірик, попередження білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 01 вересня 2018 року


Публікації

ПРО КАРАНТИН, АМБРОЗІЮ ТА ВДАВАНУ РОБОТУ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

Амброзія полинолиста. Боротьба в Білокуракине

У Білокуракинському районі оголошено карантинний режим у зв’язку з виявленням амброзії полинолистої. Про це повідомляється на офіційному сайті Білокуракинської РДА. Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації №550 від 19 липня 2018 року на території Білокуракинського району Луганської області запроваджено карантинний режим. Зокрема, в с. Олексіївка – 3 га; с. Олександропіль – 2 га; с. Тимошине – 4 га. Згідно з ним надано доручення Білокуракинській селищній раді, Тимошанській сільській раді та Головному управлінню Держпродспоживслужби в Луганській області розробити план фітосанітарних заходів щодо локалізації та ліквідації амброзії полинолистої.

Як не дивно, про боротьбу з амброзією в самому селищі Білокуракине в повідомленні не йдеться. Хоча як раз в Білокуракине, особливо в заплаві річки Білої, яка тягнеться вздовж всього селища, амброзії найбільше. Звичайно, біля річки – це ж не в самому селищі! Нехай собі росте! – Так, мабуть, думають в адміністрації та в селищній раді?

В самій спільноті Білокуракинської РДА на Facebook навіть з’явився такий коментар від імені адміністратора: «Закликаю всіх боротися з амброзією, а не тільки констатувати факти». Дійсно, може треба було б реально боротися з амброзією, а не лише закликати до боротьби з нею, роблячи вигляд, що щось робиться для цього з боку місцевої влади?

А тепер, думаю, треба трішки навести інформації щодо самої рослини амброзії, якщо комусь лінь про неї шукати інформацію в Інтернеті. Є кілька видів амброзії. В Білокуракинському районі найбільш розповсюджена амброзія полинолиста.

Інформація з Вікіпедії: Амбро́зія полиноли́ста - вид отруйних трав'янистих рослин із родини Айстрових. Амброзія полинолиста належить до карантинних бур'янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров'ю людей, бо пилок амброзії викликає сильну алергічну реакцію. За життєвою стратегією — це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо. Рудеральна рослинність, до якої належить амброзія – це сукупність смітникових видів бур'янів; супутники життєвих відходів людини, зустрічаються на смітниках, біля парканів, на узбіччях асфальтових та ґрунтових доріг, на берегах річок та водоймищ.

Тобто, амброзія найбільш розповсюджена там, де для неї створюються всі необхідні умови саме завдяки зусиллям людини. А тепер згадайте, де у нас такі шикарні умови для вирощування амброзії? Правильно! – Кругом, де є сміття, яке з таким натхненням залишають та розкидають місцеві жителі! А це фактично все наше селище. Бо кругом сміття вистачає. І якби його не прибирали місцеві комунальщики з «Комунсервісу», то, думаю, вже за пару місяців в смітті можна було б купатись прямо посеред центральних вулиць селища. Ну, в центрі селища все ж таки сміття більш-менш прибирають, навіть квіточки понасаджували. Але ж що робиться на його околицях? Що робиться в місцях відпочинку – парках, на пляжах на деяких невеличких вулицях, провулках та вуличних закутках? Це вже не говорячи про деякі лісосмуги (наприклад, біля залізниці) або на пагорбах вздовж вулиці Підгірної. Та навіщо далеко ходити? Вздовж самої річки Білої часто-густо можна бачити купи побутового сміття, яке, як видно, цілеспрямовано і спеціально хтось вивіз і висипав або біля самої дороги, або десь у рівчак. Ну як тут не розповсюджуватись і не рости амброзії чи іншим подібним рослинам, які полюбляють саме таке ставлення до себе недолугих і розумово недорозвинених людей?!

Крім того, амброзія полюбляє розповсюджуватись на тих ділянках землі, де для неї немає великої конкуренції інших рослин. Амброзія любить добре освітлені та прогріті сонцем ділянки і не полюбляє, коли поруч з нею ростуть інші рослини, які можуть рости швидше за неї. А тепер згадайте, як у нас навесні випалюють траву в заплаві річки Білої! Причому випалюють не тільки очерет в рівчаках, а все, що горить. А навесні вся трава суха і горить дуже добре, в результаті практично вся рослинність суцільно вигорає, залишаючи після себе лише чорну ковдру із попелу. При цьому згорає не тільки трава, але і все, що в ній на цей момент знаходиться – тварини, пташки, комахи, плазуни. Пройдіться через кілька хвилин вздовж річки Білої або по заплаві після таких штучних пожеж, створених людьми. Навколо стоїть мертва тиша, все вимирає. Навколо тільки чорний попіл. Звісно, надземна частина рослин при цьому майже повністю гине. Але на ґрунті залишається насіння, яке після весняного дощу і при сприятливій погоді проростає. При цьому саме насіння амброзії та їй подібних рослин після спалення сухої трави проростає найшвидше, тим самим завойовуючи життєвий простір для себе за рахунок інших, менш стійких і пристосованих до високих температур рослин. А враховуючи те, що одна рослина може дати кілька тисяч насінин (від 30 до 100 тисяч), здатних при сприятливих умовах прорости навіть просто знаходячись на поверхні землі, то розповсюдження амброзії відбувається дуже швидкими темпами на великій території.

Крім того, амброзія часто росте і розповсюджується на багатьох сільськогосподарських полях, зокрема там, де росте соняшник чи соя. А соняшник в Білокуракинському районі – одна із найпоширеніших культур. Сама ж амброзія сильно осушує і виснажує ґрунт, викликаючи пригнічення інших рослин. Насіння ж амброзії може зберігати схожість до 40 років. Але якщо на полях сільгосппідприємства можуть використовувати гербіциди і хоч якось боротися з амброзією, то безпосередньо в населених пунктах чи в заплаві річки застосування подібних хімікатів неможливе. Тому єдиний спосіб боротьби з амброзією в селищі та на його околицях залишається скошування. При цьому скошувати треба під самий корінь, бо якщо цього не робити, амброзія дуже швидко відростає і дає нові паростки, на яких з’являється цвіт, а потім і насіння. А ще краще - висмикувати амброзію з коренем, але це вже справа не легка і не для кожного.

А взагалі, замість того, щоб кожного року боротися з амброзією методом скошування, що є абсолютною марною справою в масштабах всього району, необхідно просто припинити випалювати рослинність в заплаві річки Білої, щоб було різнотрав’я, яке значно буде пригнічувати амброзію, яка все ж таки починає рости пізніше від більшості видів трав. А якщо і скошувати амброзію – то не в кінці літа, коли вже явно запізно, а ще на самому початку, коли вона лише ледь-ледь починає з’являтись в різних місцях. І не тільки на центральних вулицях чи парках селища, але і безпосередньо в заплаві річки Білої, на узбіччях доріг, на сміттєзвалищах (часто стихійних), яких вистачає також і в лісосмугах. Насіння амброзії чудово розповсюджується навіть автомобілями, які з полів заїжджають в селище, привозячи його на колесах.

Ну, і звісно, ліквідовувати самі стихійні сміттєзвалища, своєчасно вивозити сміття з місць відпочинку, встановити штрафи як за самовільне викидання сміття в будь-якому не призначеному місці, так і за підпалювання трави в заплаві річки Білої або на полях та інших сільгоспугіддях. А поки що намагання місцевої влади боротись з амброзією нагадує битву з вітряками, від якої немає ніякої користі, а лише гучні слова та вигляд вдаваної роботи.

Глас Народу

амброзія, бур'ян, карантин, влада, сірик, іванюченко, громада білокуракине, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, серпня 2018 року


Публікації

ПОГРОЗИ СУДОМ ТА ФІЗИЧНИМ ЗНИЩЕННЯМ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ...

Іноді адміна спільноти запитують, на підставі чого додаються матеріали в спільноту із інших сайтів, спільнот та різних джерел. Відповідь проста: Весь контент на публічних сайтах, відкритих спільнотах доступний за ліцензією "Creative Commons Attribution 4.0 International License", якщо не зазначено інше. Іноді про це навіть пишеться на самих сайтах, наприклад, про це зазначено на сайті Білокуракинської громади.

Згідно законодавству про "Інформацію", інформація може братись із відкритих джерел із вказування авторства або посилання на ресурс, з якого отримана дана інформація. Саме так і наповнюються більшість новостійних сайтів та різних публічних (відкритих) спільнот в соц. мережах.

При цьому адмін сайту чи спільноти в соц. мережі не обов'язково є автором доданого матеріалу і не несе ніякої відповідальності за коментарі чи інформацію, взяту з інших відкритих джерел.

На адресу адміністрації та деяких авторів матеріалів "Білокуракинського порталу" постійно надходять погрози щодо фізичного усунення (вбивства) або подання судових позовів із-за опублікованої на сайті та в спільнотах інформації, відео та фотоматеріалів. Спроби фізично усунути одного з авторів матеріалів, судові позови вже були, але поки що безрезультатно для тих, хто намагався це зробити. Але такі спроби практично не припиняються, хоча найчастіше все зводиться до публічних образ та розповсюдження неправдивої інформації в мережі Інтернет.

Ще раз зазначу, що адміністрація сайту "Білокуракинський портал" та його спільнот використовує матеріали із офіційних (відкритих) джерел із зазначенням авторства чи джерела, і не має жодного відношення до самих матеріалів, якщо не зазначено інше.

Адміністрація БЛК-порталу

Білокуракинський портал

адмін, адміністрація, білокуракинського порталу, хто адмін?, пояснення, реквізити сайту, власника, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, погрози, адреса, 30 серпня 2018 року


Публікації

Терміново потрібна допомога, не будьте байдужими!!!

23.08.18 трапилася страшна аварія, в якій загинула 18-річна дівчина Карина Єременко. Ще три дівчини з важкими травмами потрапили до лікарні! Черняк Надія - пробита легеня, зламані ребра і ключиця. Їй мають робити дорогу операцію. Будь ласка, допоможіть дівчині. Від вашої допомоги залежить її майбутнє!

Реквізити: Бурлуцька Вікторія Василівна (мати), номер картки: 4149499640329924.

Чорнуха Карина - зламані обидві ноги (на одній - закритий, на другій - відкритий переломи), набряк легенів, дихає через кисневу маску, всі внутрішні органи теж сильно постраждали, проблеми з травленням і множинні рани обличчя та тіла. Вона потребує дуже дорогої операції на ногах, також необхідна довга реабілітація, яка коштує дуже великих грошей. Давайте допоможемо її рідним зібрати потрібну суму для одужання Каринки!

Реквізити: Вишняков Володимир (батько), номер картки: 5168757368035582.

Рязанцева Аліна - перелом четвертого хребця, набряк обличчя, множинні гематоми по всьому тілу, рани на голові.

Їй потрібна складна операція на хребці, яка обійдеться її сім'ї дуже дорого, тому потрібно за короткий час зібрати велику суму. Не будьте байдужими, Алінка потребує допомоги! У зв'язку з тим, що перша картка була заблокована, мати Аліни користується карткою подруги Аліни Рязанцевої, яку їй передали.

Реквізити: Філоненко Діана, номер картки: 4149439108090394.

Додано в соц.мережі: Polina Victorova

новини, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, серпня 2018 року


Публікації

ПРО ЩЕ ОДНУ СМЕРТЬ НА ДОРОЗІ ТА СПРАВЕДЛИВЕ ПОКАРАННЯ

23 серпня на об’їзній трасі поблизу Білокуракине-2 близько 23 годині 30 хвилин сталась автомобільна аварія, в якій загинула 18-річна дівчина Каріна Єрьоменко, а також постраждали і отримали багаточисельні ушкодження три дівчини: Каріна Чорнуха (18 р), Аліна Рязанцева (17 р) та Надія Черняк (17 р). За кермом автомобіля «Opel Astra» був Дмитро Чорнуха, якому 25 серпня виповнилось 18 років і на момент аварії був неповнолітнім та не мав водійських прав.

Автомобіль на великій швидкості рухався по трасі з Білокуракине в бік Павлівки. Але водій Чорнуха Д. не впорався з керуванням і вилетів в кювет на поле. Різниця в рівні асфальтової дороги та ґрунтом виявилась близько 1 м. В результаті автомобіль перевернувся (можливо кілька разів). По слідам на траві видно, що автомобіль продовжував рухатись далі ще приблизно 70-80 метрів, поки не вискочив на поперечну дорогу, яка веде в бік елеватора, а потім перелетівши її знову опинився на ґрунтовці (поле з соняшником) і передньої частиною (можливо) вдарився об стовп. На момент огляду місця пригоди стовп лежав напівзруйнований поруч з деревами, що ростуть біля дороги.

В результаті перевертання автомобіля всі четверо дівчат з нього випали і лежали по один бік на траві та переораному полі, в той час як автомобіль знаходився через дорогу (що веде до елеватора) на іншому полі. Тобто, водій продовжував тиснути на газ, поки автівка не опинилась на іншому полі догори колесами. Більша частина уламків автомобіля знаходилась саме біля дівчат. Також навкруги валялись деякі речі. А перекинутий автомобіль спалахнув і вигорів вщент. Як вискочив з автомобіля водій - невідомо. Але сам водій Чорнуха Д. майже не постраждав (місцями звезена шкіра, кілька синців та подряпин). Коли потерпілих привезли в лікарню, Чорнуха Д. був у свідомості і сам спокійно рухався. За свідченнями медиків, він був у відносно нормальному стані, ознак алкогольного сп’яніння і запаху алкоголю від нього не було. Також, як свідчить одна із дівчат Надія Черняк, а також зі слів Богдана Бурлуцького (який бачив водія в ніч аварії), Дмитро Чорнуха був тверезий, принаймні, ніщо не вказувало на те, щоб він вживав алкоголь. Але, як кажуть інші свідки, вони бачили Д.Чорнуху вдень 23 серпня перед аварією, коли він вживав слабоалкогольний напій-енергетик REVO (міцність 8,0-8,5 об., що відповідає міцному пиву). Також (можливо) енергетики вживали і самі дівчата.

Автомобіль рухався на дуже великій швидкості (150-160 км/годину). Самі дівчата просили Чорнуху Д. зменшити швидкість. Але він їх не слухав і, скоріше за все, намагався похизуватись перед ними, показати свою «крутизну». Аварія сталась близько 23:30 години, було дуже темно.

Як відомо, об'їзна траса на деяких ділянках має увігнутість та різний рівень (то піднімається вгору, то опускається вниз) і рух по ній в таких місцях більше 90-100 км/год. просто неможливий фізично, бо автомобіль на високій швидкості викидає вбік дороги. Крім того, саме асфальтове покриття на цій дорозі має вигляд "гармошки", тобто зім’яті складки, які зазвичай утворюються на асфальті завдяки руху перевантажених вантажівок з зерном. При русі на великій швидкості автомобіль запросто може на одній із таких складок викинути вбік дороги в кювет.

У випадку ДТП, який скоїв Чорнуха Д., судячи по слідам автомобіля, він рухався по дорозі навіть не повертаючи керма – по прямій – не враховуючи кривизну дороги. На швидкості в 150 км/годину він, якби навіть і намагався, все одно не зміг би повернути. А враховуючи те, що автомобіль, зіскочивши з асфальту, ще по ораному полю проїхав (скоріше пролетів) ще 70-80 метрів, потім перескочив асфальт і залетів на інше поле, і зупинився тільки тому, що опинився догори колесами, то можна уявити, в якому стані був водій, який навіть не намагався скинути газ.

Чи то ефект енергетика REVO подіяв, чи то звичайний шок від перших перевертань автомобіля по полю, але він так і не зміг впоратись з керуванням та зупинитись.

Нажаль, одна з дівчат загинула на місці. Троє інших потрапили в лікарню в важкому стані. Їм по 17-18 років (випускниці 2017-2018 років). При цьому водій залишився майже не ушкодженим.

Кажуть, що Чорнуха Д. мав би святкувати свій день народження 25 серпня (18 років), але чи то не утримався і вирішив зробити це трохи раніше, чи то просто хотів показати свою «крутизну» дівчатам. Нажаль, більшість дівчат саме на таких «крутих» хлопців і ведуться, не задумуючись про наслідки та іноді довіряючи навіть їм своє життя.

До речі, приблизно на цьому місці траплялись аварії і раніше, в т.ч. зі смертельним наслідком. Іноді аварії відбуваються з тими автомобілями, які їдуть по трасі, іноді з тими, що виїжджають на об’їзну трасу з дороги, що веде в селище на вул. Центральну. Але майже завжди водії в таких випадках перевищують швидкість або знаходяться в стані алкогольного сп’яніння. Можливо, варто було б поставити в цьому місці перед поворотом (на дорогах в усіх напрямках) знак обмеження швидкості, наприклад в 60 км/годину? Може, хоч це якось вбереже водіїв та зменшить вірогідність аварій на цій ділянці? Хоча жоден знак не допоможе і не врятує від сп’янілих водіїв-ідіотів та неурівноважених мажорів за кермом… Нажаль… І чи будуть справедливо покарані такі водії за вбивство на дорозі?

Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото Місце автомобільної аварії в Білокуракине 23.08.2018 року, фото
Глас Народу

автомобільна аварія, дмитро чорнуха, водій, дівчата, загинула 18 річна дівчина, Каріна, Єрьоменко, Чорнуха, Аліна, Рязанцева, Надія, Черняк, п'яний, за кермом, вбивця, убивство, на дорозі, дтп, новини, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, 23 серпня 2018 року


Публікації

Коментар від Наталії Тищенко (Потапенко) про ДТП в Білокуракине, 25.08.2018

В повідомлення спільноти Portal Bilokurakyne на Facebook надійшло повідомлення від Наталії Тищенко (Потапенко), яка є рідною тіткою Дмитра Чорнухи, який скоїв ДТП в Білокуракине. Вона запевняє, що Дмитро на момент аварії не був в стані алкогольного сп'яніння і взагалі не вживає алкоголь. Чи можуть це підтвердити дівчата, які з ним спілкувались? Бо від їхніх свідчень буде залежати його подальша доля... Бо як показує життя, працівників ДАІ можна легко підкупити, підробити документи. Так само підробляються медичні висновки. Але ж свідчення людей (якщо їх не купили) підробити не можна.

Повідомлення Наталії Тищенко (Потапенко) в спільноту Portal Bilokurakyne на Facebook
Portal Bilokurakyne

повыдомлення, коментар, наталія, тищенко, потапенко, тітка, племінник, аварія, дмитро чорнуха, дтп, смертельна білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 25 серпня 2018 року


Новини, відео

ДТП з неповнолітніми на Луганщині: є загиблі

Неповнолітній водій спровокував смертельну ДТП на Луганщині. Сталося вона в районі населеного пункту Білокуракине. За кермом іномарки був 17-річний хлопець. За повідомленням поліції, він перевищив швидкість, не впорався з керуванням і з'їхав на узбіччя.

Espreso TV

аварія в Білокуракине, Дмитро Чорнуха, Каріна Єременко, по телевізору, загинула, дівчина, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, серпня 2018 року


Новини

У ДТП В БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРЕЗ НЕПОВНОЛІТНЬОГО "ЛИХАЧА" ЗАГИНУЛА 18-річна ДІВЧИНА (Фото)

Нехтування правилами дорожнього руху призвело до трагічної ДТП, через якого 18-річна пасажирка від отриманих тілесних ушкоджень померла, а водій і три пасажирки доставлені до медичного закладу з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Луганській області.

Так, 23 серпня, близько 23.50 17-річний водій автомобіля "Opel Astra", рухаючись по автодорозі "Білокуракине-Луб'янка-Олексіївка" з Білокуракине, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого не впорався з керуванням і на великій швидкості з'їхав на узбіччя , де здійснив перекидання транспортного засобу.

В результаті ДТП 18-річна пасажирка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці, водій і три пасажирки (17-18 річні дівчата) отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

В даний час водієві повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину (згідно ч. 2 ст. 286 КК України - позбавленням волі на строк від 3-х до 8-и років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого) "Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого" і вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Досудове розслідування триває.

За повідомленням департаменту поліції в Луганській області

Місце аварії автомобіля в Білокуракине, 23.08.2018 Автомобіль Opel Astra після аварії Колесо автомобіля Opel Astra після аварії
www.ostro.org

автомобільна аварія в Білокуракине, ДТП, розбився, машина, автомобіль, загинула, дівчина, карина ерменко, каріна, єрьоменко, водій Чорнуха Дмитро, на трасі, новини, білокуракине, аварія в Білокуракине, новини, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, 23 серпня 2018 року


Новини

На Білокуракинщині в автомобільній аварії загинула 18-річна дівчина

Portal Bilokurakyne

аварія, дтп, загибель, загинула, дівчина, смертельна автокатастрофа, каріна єременко, випускниця, дмитро чорнуха, водій, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 24 серпня 2018 року


Привітання

З Днем Незалежності України, білокуракинці!

Привітання з Днем Незалежності України від адміна сайту Білокуракинський портал, 2018 рік

Шановні білокуракинці, земляки-українці!

З нагоди великого національного українського свята – Дня незалежності України, прийміть найсердечніше вітання і побажання: Народ України святкує 27 річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія наших предків - бути господарями на своїй найбагатшій, найпрекраснішій і найчарівнішій українській землі.

Ще з часів Київської Русі українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших українських землях постійно панували інші народи-сусіди, захоплювали нашу територію, знищуючи та поневолюючи українській народ. Та попри все, українці віками боролися за свою свободу і незалежність, і лише наші сучасники у 1991 році вибороли її. Безумовно, ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Перші кроки незалежності стали випробовуванням для всіх нас - тестуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. Нині уже ніхто не сумнівається в тому, що український народ в змозі поліпшити життя у своєму домі, на своїй землі, в своїй Батьківщині. Сподіваюсь, що день прийдешній принесе нам світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до розбудови наших сіл, селищ, району, області та всієї України! Цей день обов’язково настане і тим швидше, чим більш плідно із натхненням кожен з нас працюватиме на благо своє і рідної Вітчизни, а усі разом проникнемося гордістю за нашу неньку-Україну, почуттям патріотизму до рідного краю, національного самоусвідомлення, прагненням до єдності, порозуміння та згуртованості всього українського народу. Успіх і процвітання прийдуть на нашу землю неодмінно!

Волею народу Україна стала незалежною суверенною державою. Але, нажаль, після розпаду Радянської імперії своє існування продовжила Московія – одвічний ворог українського народу, яка не змирилась з існуванням незалежної української держави. Протягом всіх років незалежності українці намагались відстояти свій суверенітет, протистояли політичному та економічному тиску з боку ворожого тоталітарного сусіда, але в 2014 році знову розпочалась активна фаза по захопленню території України і фактичне знищення українців на своїй рідній землі. Півострів Крим і частина Донбасу перейшли під контроль озвірілої фашистсько-путінської Росії, зомбоване населення якої все більше деградує, вироджується і перетворюється в шизофренічну масу ідіотів та дебілів, що керуються путінськими маріонетками.

Українська Армія чинять опір загарбницькому фашистсько-путінському режиму так, наскільки це можливо в нинішніх складних економіко-політичних умовах. Український народ продовжує відстоювати свою незалежність, свій суверенітет, і бореться за мир і свободу на своїй Богом даній землі.

Я вірю в те, що український народ обов’язково переможе, звільнить свою землю від будь-яких загарбників, знищить будь-якого ворога і відстоїть свою незалежність, побудує справжню суверенну процвітаючу державу – ВЕЛИКУ УКРАЇНУ – від Сяну до Дону, від Карпат до Кавказу, а над уламками московського Кремля буде майоріти справжній український жовто-блакитний стяг могутньої і непереможної України!

Від щирого серця й від усієї душі зичу всім землякам, українцям мирного неба, здоров’я, щастя, добра, достатку, щедрої долі, сили і наснаги в усіх ваших справах і нехай мрія про краще майбутнє окриляє вас на нові звершення, на нові добрі починання, в ім’я єдиної соборної незалежної процвітаючої Великої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

Зі святом Вас! Хай святиться ім’я твоє вічно, український народе! Слава Україні!

Адмін Білокуракинського порталу

Білокуракинський портал

привітання, з днем незалежності україни, день прапора, адмін, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, липня 2018 року


Публікації

Знову кажуть... В Білокуракине

Кажуть, що після публікації на Білокуракинському порталі статті про роботу "Укрпошти", яку прочитав голова райдержадміністрації Іванюченко, він звернувся з питаннями до голови обласної адміністрації Ю. Гарбуза щодо незадовільної роботи пошти у зв'язку з реформуванням цього підприємства. Зокрема, про несвоєчасну доставку передплатникам періодичних видань, занадто високі ціни на поштові послуги, а також про затримку пенсії тим пенсіонерам, які отримують пенсію через пошту. Поки що ці проблемні питання залишаються відкритими...

Отак і пиши статті на Білокуракинському порталі!.. Ніколи не знаєш, хто їх прочитає, а потім кому і що в голову прийде після прочитання таких статей. Добре, коли все буде на краще... Хоча, знаючи методи управління і "успіхи" роботи місцевої влади, можна припустити, що в кінцевому результаті все одно нічого гарного не вийде... Бо куди б не втручалась місцева влада, за що б не бралась - все одно виходить як завгодно, тільки не по-людські. Але подивимось, які цього разу будуть результати...

Глас Народу

кажуть, укрпошта, працює, затримка, пенсій, періодичні видання, життя білокуракинщини, газета, скачати, читати онлайн, білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 21 серпня 2018 року


Публікації

КАЖУТЬ... ПРО "УКРПОШТУ", "ЖИТТЯ БІЛОКУРАКИНЩИНИ" ТА ЗВИЧАЙНИХ ВИРОДКІВ

Кажуть, що "Укрпошту" перевели на 3-денний робочий тиждень. Тепер пошта буде працювати лише три дні на тиждень: вівторок, середа, четвер. Із-за цього деякі газети будуть приходити із запізненням. Наприклад, Білокуракинська районна газета "Життя Білокуракинщини", яка раніше розносилась листоношами по п'ятницях (іноді по суботах), тепер буде розноситись ними аж у вівторок або середу. Так само буде затримуватись пенсія для тих пенсіонерів, які отримують пенсію через пошту, а не через банк.

При цьому самі тарифи "Укрпошти" останнім часом зросли неймовірно! Не знаю, чи користується ще хтось паперовими листами в приватних цілях, але з розвитком і доступністю Інтернету в них просто немає необхідності. Для ділової ж переписки (для пересилки документів або і товарів) більшість користується послугами інших служб доставки ("Нова пошта", "ІнТайм", "Міст-Експрес" та ін.) по причині кращої оперативності і надійності доставки. Було б непогано, якби і друковану пресу (газети та журнали) також розповсюджували інші служби доставки, бо саме в цьому є монополія "Укрпошти". Саме із-за цього "Укрпошта" може безкарно підвищувати ціни на свої послуги, зовсім не маючи конкуренції. Із-за цього страждають як видавці періодичної преси, так і передплатники, бо за все доводиться платити.

Крім того, періодичні видання, які мають основним своїм змістом новини, в тому числі місцева преса - взагалі стають нецікавими і втрачають свою актуальність по причині затримання виходу в часі, а значить, стають нецікавими і непотрібними, тим більше, коли більшість інформації можна отримати з телевізора чи Інтернету.

Саме тому так зростає популярність соціальних мереж та новостійних сайтів в Інтернеті. Але ж ті, хто не має доступу до Всесвітньої павутини або не вміють користуватись сучасними ґаджетами і технологіями - а це в основному люди похилого віку - поступово залишаються без джерела інформації.

Здається, в Україні це все робиться спеціально, щоб люди знову ставали якомога більш відірваними від цивілізації та доступних джерел інформації. То аналогове телебачення відключають (з 1 вересня по всій території України), то поштові тарифи підвищують, то самих поштовиків скорочують або змушують працювати на півставки.

Книги та друковані видання стають все менш доступними для пересічних громадян із-за своєї дорожнечі. Колись найбільш читаюча українська держава перетворюється на країну "третього світу" з неосвіченим та зомбованим населенням, яке морально і розумово деградує і перетворюється на масу дегенератів та звичайних виродків, якою можна маніпулювати і керувати в інтересах тих, в кого є влада та гроші.

Глас Народу

укрпошта, новини, життя білокуракинщини, газета, преса, виродки білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 18 серпня 2018 року


Білокуракинський анекдот

Білокуракинський анекдот. Про булки

Скандал в Білокуракинській хлібопекарні! За направленням районного центру зайнятості на роботу прийняли молодого хлопця пекаря. Але він проробив лише одну зміну і його вигнали з роботи. Він знову приходе в центр зайнятості ставати на облік, як безробітній. А в нього запитують:

- А що сталося? Чому вас вигнали з роботи?

- Та... Розумієте… Я не за ті булки взявся…

Білокуракинський анекдот

новини, анекдоти, про пекарів, тарасова жанна, директор пекарні білокуракине, білокуракинський портал, новости сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, 15 серпня 2018 року


Публікації

ОТАКЕ КАЖУТЬ У НАС В БІЛОКУРАКИНЕ...

Українські гроші. Крадіжка в офісі ПСП Дніпро в Білокуракине. Директор Косяченко О.О.

Кажуть, що нещодавно обікрали керівника одного із сільгосппідприємств в Білокуракине. Вірніше, обікрали офіс. Грабіжники взяли із сейфа близько 300 тис. грн. та кілька тисяч доларів. Також забрали 2 ноутбуки та кілька пляшок із елітним спиртним, яке зберігалось в кабінеті начальника (як же без цього?). Вже за кілька днів грабіжників знайшли (принаймні, так вважають). Але наша доблесна поліція повернула власнику лише 200 тис. грн. (100 тис. кудись безслідно зникло) та офісну техніку.

Кажуть, що цей директор сільгосппідприємства занадто жадібний і навіть не завжди платить своїм робочим мінімальну зарплату, постійно жаліється, що у нього не вистачає грошей для зарплати людям. От йому ці робочі і віддячили - трішки спустошили сейф, в якому, до речі, зберігалась готівка, яка ніде по бухгалтерії не проходила. По суті - це звичайні приховані кошти, які (як кажуть) використовувались для необлікованих витрат (на хабарі місцевим чиновникам, на нелегальні розрахунки готівкою без оформлення бухгалтерських документів задля приховування податків), ну і звісно, як звичайна заначка від дружини (для коханки).

Отаке кажуть у нас в Білокуракине... А правда чи ні - хто зна...

Глас Народу

Гроші, Косяченко Олександр Андрійович, вкрали, валюту, Дніпро, підприємство, із сейфа білокуракине, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, червня 2018 року


Публікації

ПРО АПТЕКУ ТА ТАБЛЕТКИ

Нещодавно купив в центральній аптеці Білокуракине таблетки активованого вугілля. А вже вдома глянув - на них стоїть дата придатності до 10.2017. Це нормально взагалі? Продали через 10 місяців від кінця строку придатності. Чи аптекарі вважають, що активоване вугілля - це не ліки і нічого страшного, якщо їх строк придатності вже минув? Добре, що ці таблетки коштують недорого, не жалко викинути. Але сам винен. Тепер іншого разу буду розумнішим і відразу дивитися дату придатності. Але якось воно гидко стає від усвідомлення того, що навіть в аптеці тобі можуть підсунути непридатні таблетки, які вже давно варто було викинути. А якби це були якісь дорогі ліки і більш небезпечніші, ніж звичайне активоване вугілля?

Глас Народу

аптека, таблетки, ліки, купив, купити, продати, активоване вугілля білокуракине, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архів, червня 2018 року


Публікації

В БІЛОКУРАКИНЕ ДОРОГИ ПСУЮТЬ ЧИ РЕМОНТУЮТЬ АБО ХТО ЦІ "СПЕЦІАЛІСТИ"-АВТОДОРОЖНИКИ?

Хто-небудь може пояснити, що роблять зараз в Білокуракине по вул. Центральній (Чапаєва) з асфальтом? Це такий ремонт дороги чи навпаки - псування асфальтового покриття? З якою метою понасипали якогось каміння на дорогу? Десь поробили ямки, а десь навпаки - зробили бугорки. Хто ці спеціалісти"-автодорожники?

Раніше було, коли їдеш по вулиці Центральній на автомобілі, то обов'язково вскочиш в ямку, або зачепиш дном чи вихлопною трубою асфальт. А зараз, особливо, коли добряче розганяєся по Центральній вулиці (а у нас так багато хто полюбляє їздити), то аж підлітаєш на постійно виринаючих на дорозі бугорках. Такі собі "американські гірки". А в кого погана амортизація, то взагалі кермо з рук можна випустити.

На дорогу то дрібні камінці висиплять, то смоли поналивають. Але нормального асфальту як не було, так і немає. Його навіть не трамбують, як це повинно бути. Мабуть, це така сучасна технологія. Нехай самі автівки трамбують та пішоходи втоптують. Так і швидше, і економніше. От і виходять на дорозі такі собі "лежачі поліцейські", завдяки яким - хочеш чи не хочеш - але все одно змушений скидати швидкість руху.

Якщо трохи більше місяця тому наші місцеві "спеціалісти"-автодорожники з громади ремонтували асфальтове покриття на перехресті вулиць Центральної та Історичної за допомогою мокрого піску та битого шиферу, то трохи пізніше ті ж самі ямки вже почали засипати якоюсь сумішшю, яка досить умовно схожа на асфальт. Дійсно, ямки при цьому позасипали, але дорога стала такою, як наче по ній пройшло ціле стадо корів і залишило після себе безліч коров'ячих коржиків зі звичайного ґавенця, яке засохло і поступово вкочується в асфальт проїжджаючими автівками.

До речі, я помітив, що дуже багато людей, які їздять велосипедами, цим літом ремонтували свої велосипеди, зокрема, по причині пробиття коліс. Дивлюсь, то один сусід заклеює пробиту камеру, то інший. У мене самого цього літа вже п’ять разів пробивалась камера на обох колесах велосипеду, які довелось спочатку клеїти, а потім я вже не витримав і купив нову і покришку, і камеру. Але чи то резина не якісна, чи то водій з мене хєроватий, бо не бачить, куди їхати, чи то дороги у нас в селищі зроблені так, що на них тільки і пробивати колеса та постійно ремонтувати свою техніку.

Здається мені, що причина якраз в неякісній дорозі, а часто і взагалі - у її відсутності. Іноді , коли треба їхати через все селище Білокуракине по вулиці Центральній, краще проїхати вздовж річки по ґрунтовій дорозі, яка і рівніше, і більш краще вкочена. І якби не періодичні дощі та машини, які цю дорогу розбивають під час опадів, то краще б саме по ній і їздити.

А з таким ремонтом асфальтового покриття, яке робиться зараз на Центральній вулиці селища жителям доведеться ще довго мучитись і з технікою, і з переміщенням по селищу.

Глас Народу

дороги, влада, спеціалісти, автодорожники, ремонт білокуракине, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, дороги в Білокуракине, архів, 04 серпня 2018 року


Публікації

КАЖУТЬ... БРЕШУТЬ... ОБІЦЯЮТЬ...

Олег Винник відпочиває в Домініканській республіці, 2018 рік

Кажуть, що Олег Ляшко обіцяв в серпні привести в Білокуракине співака Олега Винника. Можливо, це лише чутки і звичайна брехня. Скоріше за все так і є... Але вже почалась активна передвиборча президентська кампанія, і зараз всі потенційні кандидати в президенти (в т.ч. і сам Олег Ляшко) можуть обіцяти все, що завгодно. Квитки на концерти Олега Винника коштують по-різному, але найменше - 300 грн. Безкоштовно О.Винник - не виступає. І це факт. Причому збирає цілі стадіони або величезні концертні зали. В Білокуракине в РБК близько 400 місць, що явно замало для виступу такого співака, як Олег Винник. Виступати ж на вулиці, наприклад, на центральній площі Білокуракине - взагалі не вигідно. Це хіба що сам Олег Ляшко розкошелиться і викладе за концерт Винника в Білокуракине хоча б півмільйона гривень. Але це малореально. Ще прикольніше буде, якщо кошти виділить громада зі свого "дірявого" бюджету. От тоді погуляємо!

А поки що сам співак Олег Винник, якщо вірити його офіційній сторінці на Фейсбук, відпочиває поза межами України і знаходиться в Домініканській Республіці, приймає сонячні ванни, лазе по пальмах та купається в тропічному Карибському морі. І, можливо, навіть не підозрює, як використовують його ім'я та які дають обіцянки деякі язикаті політики та місцеві князьки...

Глас Народу

новини, олег винник, ляшко, обіцяє, привести, співака, виступати, брехня, гроші, агітація, депутат, вибори, влада білокуракине, білокуракинський портал, Олег Ляшко, Олег Винник, архів, 03 серпня 2018 року



<< Перейти на повний архів матеріалів по рокам >>


Події. Канал UA: Донбас (колишній ЛОТ - Луганське обласне телебачення). ВІДЕО

10.09.2018 - Події. UA:Донбас - Шахраї вкрали гроші на операцію дівчині, яка постраждала в ДТП в Білокуракине

11.09.2018 - Події. UA:Донбас - Рятувальники провели навчання у Білокуракинському дитячому садку "Берізка"

програма події, телеканал ЛОТ, UA:Донбас, Луганське обласне телебачення, канал, українське, репортаж, Білокуракине, Білокуракинський, портал, сайт, відео, видео, свіжі новини, програма, юрій ромасюк, олена зверхановська, репортер, журналісти, последние новости



Газета "Життя Білокуракинщини" (формат PDF)

Газету "Життя Білокуракинщини" ви можете скачати або читати онлайн в форматі PDF

04.08.2018 - Газета "Життя Білокуракинщини" №50

11.08.2018 - Газета "Життя Білокуракинщини" №51

18.08.2018 - Газета "Життя Білокуракинщини" №52

25.08.2018 - Газета "Життя Білокуракинщини" №53

31.08.2018 - Газета "Життя Білокуракинщини" №54

08.09.2018 - Газета "Життя Білокуракинщини" №55


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12

11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13

18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14

25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15

01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16

08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17


Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" в форматі PDF >>



Білокуракинський анекдот

Взято на сайті: blk-live.at.ua